Знаки (першо кален дарні карби) були необхідні для людей, які започаткували хліборобський (осілий) спосіб життя.
Серед наших повір' їв дуже багато господарчих: про погоду, про врожай й т. ін. , і вони складають окремий хліборобський календар.
І горе українців (русичів) в тому, що їхні предки — творці ча рівної Ведійської (Мізинської) віри й куль тури, маючи чарівну природу і спосіб життя хліборобський, передчасно розніжи лися, ми ро любством облагороднилися.
Тому так мало підприемчивости в типового хлібороба, повільного, консервативного, мовчаливого й терпеливого, бо він ціле своє життя поставив на одну карту, на хліборобський свій стан, його союз з землею.
Здавалося, ніби хліборобський край переходив у пасторальні ідилії.
На той час у полум" ї громадянської війни часто безневинно гинули звичайні селяни, які тримали свій хліборобський нейтралітет типу «наша хата з краю», по відношенню до ворогуючих сторін.
Річний ритуальний календар наш ідеологічно ще мало опрацьований, мало вивчений, але він зв’язаний головно з культом сонця, а через нього — він календар хліборобський.
Він тепер накликує своєму домові й своїй родині щастя й урожаю на новий хліборобський рік.
Народ становить собою цілість і виступає як хліборобський.
Не гендлярський, а щирий хліборобський буде наш достаток.