Минали століття, і знову орди кочівників нависали хмарою над вічним містом.
Айва тонко скрикнула, і перш ніж відлунав її крик, розсипалася — так, це відповідне слово , — розсипалася на мільйон нічних метеликів, які хмарою розлетілися в повітрі, зникли.
За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі Отам-то милостивії ми Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо.
«Пішли проти себе — оповідає літописець — й покрили летське поле хмарою війська.
Боримисл спробував оглянутися, чи багато трупу нападало за ними, та чорна пилюка стояла хмарою, ще густіша, ніж попереду, й розгледіти нічого не вдалось.
Невидимою, але відчутливою хмарою скупчилась над селом пошесть та гнала до ненависного всім барака брички з жовтими тремтячими людьми.
Там підла челядь, Ремесники в яложених запонах, Із ватерпасами та з молотками, Нас підійматимуть на вид у гору, І їх густе від страв гидких диханнє Нас хмарою обійме, і ти будеш їх пару пити.
На загальний подив, Френк Брайс, огорнений хмарою підозр, повернувся до своєї хатини у редлівській садибі.
Сліпучим розжареним потоком розплавлене каміння лилося через дорогу; вперед-назад їздили важкі асбестні котки; з-під термозахищеного водовоза білою хмарою здіймалася пара.
Робітники дотепер переконані у тому, що капітал висить над ними чорною хмарою і що вони змусять цю хмару розсіятися.