Ллойд доручив йому, Хоббі, відрекомендувати присутнім містера Мака Аллана, багаторічного співробітника компанії «Едісон уоркс лімітед» і винахідника алмазної сталі «алланіт».
Він не мав такого, як у Хоббі, хисту завжди бути веселим, сприймати все легко.
Аллан перевів розмову на вівчарку Хоббі, і той якийсь час уважно слухав.
Мод бачила себе, бачила, як вона всміхається, слухаючи безглузду балаканину закоханого Хоббі.
— Містере Хоббі , — звернувся він , — хто цей джентльмен?
Дійшло до того, що, коли Хоббі не з’являвся, Мод уже бракувало його.
З Хоббі, як завжди, за цей час сталося багато найдивовижніших і найнеймовірніших пригод, і він починав розповідати то про одну, то про іншу.
І тоді Хоббі побачив, як одні постаті вилазили з-під уламків, інші повільно, крок за кроком пробиралися вперед.
Хоббі затис вуха й свиснув, як ото свистять на вулиці невиховані хлопчаки.
Хоббі й досі був трішечки закоханий у Мод, але мав досить такту й здорового глузду, щоб цього не показувати.