Свої володіння козаки розширили аж за Дніпрові пороги, де на острові Хортиця, що ніби ковчег омивався хвилями сивого Славути, влаштували свій головний штаб, центральну резиденцію — Запорізьку Січ.
Це не острів Манхеттен, на котрому стоїть Нью-Йорк, це славна гранітна Хортиця, що витримає будинки яких завгодно масштабів.
Нижче балки Бабурки, саме де кінчається острів Хортиця, в Дніпро впадає невеликим лиманом глибока балка Капустянка з річкою в ній Нижньою Хортицею.
Шинкар знає, наливає І не схаменеться; Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться Метелиці та гопака Гуртом оддирають; Кухоль ходить, переходить, Так і висихає.
Тяжів до творів переважно літературного походження: на слова Олександра Олеся «Сміються, плачуть солов» ї", Якова Щоголіва «Хортиця», Миколи Вороного «Євшан-зілля», Павла Грабовського «Сон».
Найперше, їм випало серце Запорожжя — острів Хортиця, і західний берег Дніпра, починаючи од кінця порогів, униз за острів.
Деякий час очолював залогу реєстрових козаків на о.Хортиця.
А тоді неначе лягла та ланя, лежить, голову мені на коліна поклавши, аж тут де взялася чорна-пречорна, мов вугіль, хортиця, страшнюча та голод-нюча, та до мене.