Нагорі хтось перемовляється по телефонній слухавці, ввіткнутій в оцупкувату рубку управління.
— Арам дотримується слова , — пристав до розмови ще хтось.
За мене вирішив наперед хтось сторонній, десь у темній кімнаті, без моєї участі.
— І не боявся дід, що хтось інший прочитає листа й викопає скарб?
Хтось угоди не дотримується, когось затискають …
Той «хтось» знає, де висить ключ од сарая, і взагалі складається враження, що він у домі знає геть усе.
Тут мене знають, і, коли хтось розповість Кларкові, перепаде не тільки вам, а й мені.
Така правда й таке буденне й нецікаве пояснення моєї обізнаності, так само буденне й нецікаве, як коли хтось знає зміст книги, що лежить закрита перед ним, бо він уже раніше перечитав і вивчив її.