Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.
— І цибулька у вас нічого, й морква буде — тільки оту, з гривою, вирвіть, а то з неї … А це малина … — Та нема ж.
— Мамка, коли гостювали у нас, висадили на балконі … Так … Всього по-трошки … Цибулька там, селери трохи … Оби під руков свіженькоє було …
А разом з ними «лаврончик», кріп, петрушечка, цибулька, морквичка, перчик …
Вино, маринована цибулька, сардини і рожеві креветки в маслі.
Ще літом нічого: бурячок там, цибулька, рибки наловиш.