І цей шурхіт прокочувався у просторі такою ж незрозумілою, навдивовижу нереальною луною, як і недавнє цокання каблучків.
Тишу навколо обнесеного бар' єром столу не порушував жодний звук, якщо не брати до уваги швидкого цокання годинника.
Лежачи в ліжку з розплющеними очима, я прислухався до рівномірного цокання годинника на стіні, і часом мені здавалося, що він зовсім зупинився.
Уже деякий час до них долинав якийсь незвичайний звук, але вони ніби й не чули його, як ото часом не чуєш цокання годинника в кімнаті.
Тепер це був стукіт — частий, приглушений, тихий — дуже схожий на цокання годинника, загорнутого у вату.
З цими словами шановний джентльмен опустився в своє улюблене крісло, і в його вишуканій, гарно вмебльованій вітальні запанувала мертва тиша, яку порушувало тільки злякане цокання великого французького годинника.
Раптом вона почула цокання годинника і подумала, що він поїде.
А зараз по тім чую дрібне цокання підошов в камінь, тих дерев’яних дзвінких підошов, що одкидають од себе круглі жіночі п’яти.
А годинник цокав усе гучніше й гучніше, і те цокання почало складатися в чіткі слова:
Ввімкнула антену і одразу ж почула якесь шкрябання, затим цокання.