І коли траплялись стежечки, уникав, а йшов просто, як цькований звір: боявся зустрічі з людьми.
Знайшлись навіть такі, що вклали панові в уха бунтівничі речі молодика — і от тепер Остап, скривджений і цькований, мусив кинути рідний край.
Я ключкував, мов цькований собаками заєць; я кидався в усі боки, щоб виграти час і хоч сяк-так виправити те, що напсував у тому поспіху.
Але вічно цькований моральними шахраями за «націоналізм», Антоненко-Давидович був дитям табірної толерантности і національної порядности, яка ставила людяність, особу — понад усі націона льні та інші відмінності.
Та чи й повірив би хто з них, що це робота чародійних рук згорбленого старця, який стоїть за солом’яним кріслом перед воротами Бедестану, цькований і зневажуваний уста-рагіном ювелірного цеху?