А стягнув Піднебесну воєдино славетний прадід Сюаньцзуна — Тайцзун *, легендарний засновник династії Тан, повернувши китайській державі її колишню велич і міць, які вона призабула від часів імперій Цінь і Хань.
І саме в цю мить у фіолетовій темені над Козацькою Корчмою засіяло щось схоже на здоровенну миску з покришкою, задзвеніла незнайома небесна мелодія: цінь-цінь, цінь-цінь-цінь-цінь, цінь !
Як я згодом довідав ся, правителів держави Цінь ненавидять усі китайці, в тому числі й пригноблені ними ціньці.
Згодом я довідався, що Цінь не схоже на інші князівства Серединного царства, і взагалі воно не схоже на жодну державу в світі, окрім, хіба, Спарти.
Ні - клянуся духами генералів Цінь Шубао і Ху Цзінде *, що люто зиркають з дверей у імператорські покої - ніхто не спроможний зрівнятись зі мною у моці реального впливу на Небодержця !
Уже давно вельможі князівства Цінь сперечалися між собою, як треба правити державою.
Досі небо любило китайців і не віддало мандат князям Цінь.