Можливо, мій ворог, якого теж зморило нічне чатування, подумає десь над полудень, що я не збираюся залишати печеру, й засне, а я тим часом утечу.
Він ходив уже останні хвилини свого чатування і все поглядав у той бік, звідки мусила прийти зміна.
А більше вона нічого не бачила й не відчувала, проте вуха, круглі, схожі на половинки великої мушлі-перлівниці, ні на мить не переривали напруженого чатування.
Час минав, а варяги не з’являлись, то й перестали люди виходити на чатування.
З популярним нині словом «чат» це чатування не має нічого спільного.
У перші вечірні години одноманітність його самотнього чатування хай і не скрашували, то хоч порушували звуки, що долинали з садиби, від невільничих халуп , — гомін голосів, часом і сміх , — але не такі гучні, як звичайно.
Там був сам Бомбур — відбував своє чатування, оскільки гноми чатували по одному.
Нарешті мене стомило це чатування, і над ранок я поринув у міцний сон.
— Гаразд, гаразд , — з удаваною лагідністю говорив Берліоз і, підморгнувши зніченому поетові, якого зовсім не тішило чатування коло божевільного німця, кинувся до виходу з Патріарших, що вів на ріг Бронної та Єрмолаєвського провулка.