— Друзяко , — звернувся чийсь невидимий голос до Ірвінга , — на нас чекають неприємності !
Липка плівка поту вкривала йому обличчя, дихав хрипко і важко, а коли в глибині ночі лунав чийсь далекий крик, здригався: крики серед ночі по-особливому вражали його.
У двері знову загупав кулак, і чийсь голос завимагав : — Відкрийте, ім'ям короля !
Натис на серце чийсь каблук крутий, І вовком хочеться у ніч завити , — І тягне — враз схопитись і піти Мерщій, мерщій …
— пролунав раптом чийсь тонкий, схвильований голос.
Беніямін відчув, що чийсь ніс тручає його в плече.
Попервах, схопившись на рівні, бажав заперечити віщунові, але з глибини власного єства озвався до його розуму чийсь подовжений лунами голос : — Не переч.
І лише чийсь песик нараз вибіг із товпи і, нюхаючи, плентався по передгір'ю.
— Нехай ці сучки лізуть … — нарешті огризнувся по зв’язку чийсь голос.