— Я бачу — тобі вже краще, доню … І Геннадій тут?
Нехай скаже тобі твоя совість, чого ти стоїш перед очима Орбазана !
— Салам тобі, хлопше, вірі й мені довелося шторово потрудитись, щоб потрапити сюди.
Прудка і вразлива, здобувається вона вражена аж по хвилі на відповідь : — Я утопилася в тобі, других вже не знаю, матір свою обманюю … а ти …
— А тебе що — непокоїть думка про те, що в тобі тече єврейська кров?
Тобі тілько дозволь за стіл, то ти й на стіл …
— Тепер кожнісінька рана і прикрість, завдана моїм подругам-відьмам і друзям-чаклунам, відбиватиметься тобі ударом сокири в бік, аж доки ти сам попросиш смерті !
— І якщо ти справді навчиш мене танцювати, я тобі віддам грамофон замість гонорару, згода?
Але йому багато чого треба сказати тобі, тому він і взяв мене з собою.