— - На жаль, не можу вам відчинити — - мій Чистун немов сказився !
Кружляєш, як, наприклад, папуга Чистун по кімнаті.
Може, у мене вже є ця хвороба, якщо я на себе та на інших людей кажу «Чистун».
Мій Чистун, що завжди був зовсім ручний, через усіх цих звірів у квартирі геть здичавів.
Чистун сидів собі у мене на пальці й дивився на тітку Анну.
У Робінзона на острові теж був смугастий папуга, правда, трохи більший, та хіба мій Чистун дурніший за інших папуг?
Я вже уявляв собі, як Чистун вилітає надвір, як він чубиться з горобцями та дроздами.
Два тижні підряд щодня по годині повторював «Чистун, Чистун, Чистун …»
— - Будь ласка, не відчиняй, а то Чистун вилетить !
Чистун жадібно клював свої зернятка, а ми до самого вечора наводили лад у квартирі.