Розвеселена дівочим балаканням та дарунками, якими привабили її зі сховку поміж себе, виспівує вона якісь чудні монотонні пісні, на рідній, лиш їй зрозумілій мові, і чогось вдоволена.
А сама слізьми обсипається, наче й горює, й радіє чогось разом.
Чогось приходили … лають, що не йду … кличуть кудись … мене і матір …
Полковник стояв на порозі й чогось кричав на дворника.
Мені хочеться здивуватися, а натомість я нуджуся; прагну потрясінь, а звідусіль чую самі нісенітниці; жадаю чогось незвичайного, а мене частують банальними лестощами.
— Думаю, ви б не відмовилися від чогось більш міцного.
На долівці лежать, сидять, поприклякали постаті, щось говорять, коло чогось пораються.
Будівлі й ті були позначені тією печаттю, якісь без душі, з приплющеними очима, з замкненими устами, без обличчя або, вірніше, з обличчям, закритим серпанком чогось невисловленого, якісь безживні, безрадісні.
— Й віроломно додаю : — Ви ніколи не бажали чогось лихого Пейссу.