Марта Кирилівна почухала чоло дротиком і поклала панчоху на столі.
Як готова була стояти з віялом біля його голови, щоб жодна муха не сіла на миле чоло?
Довго стояв нерухомо, вивчаючи їх, а вітер грався його волоссям, закидаючи пасма на чоло, ніби намагався приховати зморшки.
Бібліотекарка закліпала очима, і чоло її побіліло, так ніби лампа засвітила ясніше.
— Дайте мені ваше чоло , — сказала вона нарешті й поцілувала поета чистим поцілунком, в якому була, проте, й прихована від інших пристрасть …
Безпорадно глянув на Малію; чоло сестри було подряпане, але одяг цілий.
І він з’явився, та ніколи місяць не випливає так із хмар: спершу чиясь рука розсунула темну заволоку, а потім у чистій блакиті засяяв не місяць, а біла людська постать, що схилила до землі своє осяйне чоло.
Косацький загін має атімана: атіман виби рається і скидається підкиданням шапок; його влада слаба й тимчасова; косацький загін об мазує болотом чоло вибраному атіманові, щоб не зазнавався, не був погордливим, само впевненим.
Його довге чорне волосся й борода були позначені сивиною, а високе чоло нависало над блиску чими очима, нагадуючи краба, що визирає з-під каменя.
І тому, що цього не трапилось і не трапиться ніколи, вона нахилилась і тихо поцілувала його в чоло.