Був теж бліденький трохи, чорнявенький, задумливий був.
Молоденький, чорнявенький, очиці, як жар, на виду рум’яненький та білий: вже видно, що панського роду … Та як чепурно прибрався ! …
За ним ішов чорнявенький, горбоносий, з великими шорсткими кучерями над вухами, червоноармієць.
А поряд з ним чорнявенький, маленький лежав … У великого на руді була така, з хвостом … Не знаю, як сказати по-вашому … — Русалка , — підказав Нечай.