— Не ті часи, щоб без діла сидіти , — відпрошувався Босаковський.
Між червоними щоками й білим лобом виблискували маленькі чорні очиці, що могли б злякати й найхоробрішого.
Старий простягнув чорні руки до людей, що оточували його.
Важкі чорні хмари затягли все небо і вкрили землю вогкою мертвотною тінню.
Ось чималий катер спинився під хмаросягом, його, ніби мухи, обліпили чорні люди з відрами.
Чорні літери розпливлися й поглинули вогонь — екран став знову чорним.
Комісар втупив очі в пітьму і кілька секунд обмацував ними чорні скелясті схили.
Нема такої людини, мимо якої він міг би пройти, не затіявши з нею гри чи якогось діла.
Чорні жили ще тримали розіп'яту чи то в скаженому реготі, чи в скаженому крику нижню щелепу.