— То було лихе створіння прадавніх часів , — закінчив Арагорн , — чудовисько, що поєднує тінь та полум’я, силу та жах.
— То як сказати … Я б не був такий категоричний , — ляпнуло собі під ніс чудовисько, перерахувало гроші і почало ритуал.
— Я маю сильні підозри, гер Гартгайм, що ви теж — чудовисько, тому навряд чи вас чимось можна спантеличити.
Відчайдушний крик «Рятуйте !» зірвався з його уст, коли чудовисько почало пролазити у вікно.
Тоді окрутнувся на одній нозі, так що ледве не впав — ноги ж таки не козацькі , — й побіг до села, раз по раз озираючись на те біле чудовисько, доки його й зовсім не стало видно.
Але чудовисько вже почуло його, воно смикнуло хоботом і щось пробубоніло глухим монотонним голосом.
Кашалоти спочатку не дуже стривожилися, побачивши чудовисько, котре втрутилося в їхню сутичку з китами.
Чудовисько тягнулося до людей своїми передніми лапами, щоб розірвати їх навпіл, розчавити, пошматувати і кинути собі в горлянку.
Чудовисько сіло за стіл, опустило голову, сплело на животі кошлаті лабети, якийсь час щось бурмотало, крутячи великими пальцями, потім неголосно рикнуло, репнувши лапою об стіл.
І чудовисько зареготало — гучно, пронизливо, здригаючись усім своїм понівеченим тілом.