— Праворуч п’яті двері , — в голосі ліфтера прозвучала шаноба.
Можна подумати, що це єдина цнота на світі; а проте, яка шаноба, яке плазування перед людиною, що, певно, подвоїла і потроїла свій капітал, орудуючи майном бідняків.
— Ні, я сього не сподіваюсь , — Сказала їм Бджола , — Мені шаноба скрізь була, Бо я без діла не тиняюсь.
І так казав мудрець : — Шаноба й сором перед сном !
Шаноба до влади й послух, навіть до кривої влади !
Якщо є одне релігійне почуття поваги, яке йде слідом за схилянням перед самозреченою відданістю, то це є шаноба до благородних талантів.
Страх, збентеження, боязка шаноба, кохання й сум так схвилювали її гарячу кров, що вона все швидше струменіла жилами.
Любов зухваліша від ненависті; ніжність і шаноба погано уживаються.
Елен почала читати, і моя шаноба до неї зростала з кожним перекладеним рядком.
— Дивно, але до мови у вас така шаноба, як у тубільця; здається, ви вважаєте, ніби вона створена для того, аби сповіщати про смерті, шлюби, чи служити меси.