Приголомшений цим вторгненням воланів, пір'я та мережив, Белізер починає розшаркуватись і шанобливо кланятись, розгублено тупцяючи клишавими ногами, а Джекова мати, не впізнавши кошлатого неголеного чолов’ягу, вибачається й задкує до дверей.
— Дідок подріботів до коника, повагом відв'язав торбину з вівсом.
Обабіч човна виглядали з води квіти лотоса, шанобливо схиляючи перед богами свої гарні голівки.
— Повірте мені, мадам Білер , — казав Архілохос, шанобливо дивлячись на портрет президента в рамці з едельвейсів, що висів за стойкою понад виставленими пляшками з горілкою та лікерами. -
Рохеліо вважав природним, що дружина була йому за служницю, шанобливо догоджала, годувала смачними стравами: адже він зробив їй неабияку ласку, повівши до вінця.
А поки тривало це сум’яття й усі кричали, не слухаючи один одного, Торес, кивнувши Френку і з переможною усмішкою глянувши на Генрі, підійшов до Леонсії і, як справжній ідальго, шанобливо схилився перед нею.
— Ти, певно, мандруєш неквапно, Джейкобе , — шанобливо і смиренно, хоча й діловито завважив Скрудж.
Михал підхопився й на мить завмер, дивлячись, як Беата, одягнена в довгу сукняну накидку поверх плаття («Молодці, розбійне плем’я, додумалися !»), вибирається з чагарників, шанобливо підтримувана під руку все тим же циганкуватим хлопцем.
Бойко, щоб відпочинути від бігу, повагом пішов тротуаром.