А що коли цей ведмідь — швендя, розправившись із собакою, заявиться сюди?
Мене здивувало, що від гирла Уня до лігва, яке містилося кілометрів за п’ятнадцять від річки, швендя пройшов навпростець, мов по віхах.
А нам весь час доводилось об' їжджати перешкоди — не скрізь, де ступав швендя, можна було пробратися на нартах.
Швендя раптом повернувся впівоберта до нас і якусь хвилину стояв, майже не ворухнувшись, потім витягнув морду і довго принюхувався.
— Та це ж учорашній швендя, хай він буде проклятий !
Мене дуже дивує поведінка ведмедя, у таких випадках швендя зухваліший, а цей на диво обережний.
Однако швендя знав це лігво, прийшов, витягнув господаря, вбив, а сам не заліг, не здогадався.
До всіх неприємностей на Ямбуї додається ще й швендя.
Мені здається, багато чого тут, на Ямбуї, заплутано: евенки звалюють на злого духа, Ілля поводиться дивно, і до всього й швендя ще.