Москалів повний шинк, а серед їх, як вітер, літає Марина, танцює-витанцьовує.
— Ходїм-бо, серце, в шинк та хоч посидимо трошки та побалакаємо.
Світлиця стала схожа на шинк; писарша походжала по хаті, мов шинкарка; писар мало пив і був тверезий.
Пішла жінка у шинк, набрала хліба, муки, ковбаси, цукру.
Мокрієвська тикнула рукою на шинк і одразу заплакала.
Громада співала вже іншої; волосний та писар тягли за громадою і кричали, щоб оддати Беркові й громадський шинк, не тільки що пускать людей по горілку і в жидівські шинки … бо Берко зараз плате гроші …
Заглянув він і в той шинк і там побачив жидівську сім'ю.
Шинк начебто бачив, як зів'яли квіти в руках служниці, у якої настали місячні.
Рипнули двері, і в шинк увійшов низенький, невеличкий, сухенький чоловічок.
Еге, з паничами прогула ваша молодість, як весняна буря, а тепер торба та шинк …