Ясне обличчя, блискучі очі, напрочуд тонкі риси, брови шнурком і погідний, матовий лоб.
Чомусь пригадав батькову картку, обсижену мухами: сухий, мов тараня, з кокардою … Вмить Кольчин зір прикувала одна дрібниця — всього лише блискучий «маузер» на кухні біля котла … із шнурком і з кобуром … Думки поскакали в іншому напрямкові.
Ні; Шовковим підв'яжу його шнурком, А потім заплету його в дрібушки, Зроблю аж двадцять вузликів упертих, Як те кохання щире.
Рабині густо обкрутили її чорне лискуче волосся золотим шнурком, піднявши вгору; на ній був ясно-білий, оторочений золотим меандром лляний гематіон, а з так урочисто зведеними вгору молодими руками вона здавалася просто богинею.
Та й говорив якось зсередини, бо сам являв собою ідеально виточену кулю з приємною поверхнею, оперезану розкішним плазматичним шнурком.
Незадовго перед тим вона сильно побилася, падаючи зі скелі, хоч була прив’язана шнурком, і довший час нічого не їла.
І дійсно, вози з' їхали з дороги на ріллю, вибралися на невеличкий горбок і там стали, не шнурком, а чотирикутником, котрий окружили козаки й гайдуки і загалом мужчини, спосібні до оборони, зі зброєю в руках.
Час від часу бачимо, як з заходу надлітають високо літаки, чогось крутяться й пускають білий дим, який дрвгим білим шнурком тягнеться по небі.
Хистким трапом невільники довгим шнурком почовгали на сушу.