Хтось там розсміявся, на болончанім вікні щосил жузжала муха.
А тепер щосил вертають домів , — лихі вісти женуть, ні дня, ні ночі каравані за поспіхом нема !
Обірвавши прив’язь, щосил даю драла, для більшої безпеки раз по раз хвицаючи копитами.