Щось уже непоправно вирішено, й ця ось людина в шинелі наопашки сама дивиться на те здивованими очима, але вже не може нічим тому запобігти, нічого зарадити.
— Нині дорога додому здається мені щось вже дуже заважка.
Щось знайоме почулося Петрові в тому голосі; він кинувся туди, звідки лунав крик, і натрапив на гайдамаків, що бенкетували за довгим столом.
І щось таке тривожно — очікувальне, до болю напружене було в мовчазному отому спогляданні, що всі ми стали і теж подивилися в тому напрямі.
Я заперечив, що Клара Гільст надто велика, щоб поміститися в одному серці, і кохати її треба було б щонайменше втрьох, однак Анелька не переставала дражнити мене й, погрожуючи мені пальцем, повторювала : — Щось я підозрюю, щось підозрюю !
Дід зібрав останні сили і щось прошепотів Еммі на вухо.
Андрій раптом зупинився, озирнувся до Трохима і хотів щось сказати, але знов шарпнувся всім тілом і заходив по хаті.
Навіть хотів було підколотися під настрій, але щось зупиняло.
Його очі питали: «Скажіть, будь ласка, невже я зробив щось зле ?»
Щось тільки в серці тьохнуло й переросло в пекучий жаль за марно й тяжко втрачені роки та дні.