Здобувши собі деяких спільників, дарами, і почестями, і найбільше багатством звабивши їх до свого однодумства, почав з ними таємно радитися про задумане діло.
Хто знає, чи Микола вернувся би взагалі, якщо б він переступив був замкову браму?
Іноді він додавав : — О, цей знає хворого як свої п’ять пальців … а для нас це ще навіть краще, ніж знати хворобу !
— Ти — Кішка, що гуляє, як сама собі знає, і всі місця однакові для тебе.
Він же руку підняв, велів мовчати, і почав повчати та втішати їх, кажучи: «Знаєте і бачите, діти мої, життя моє, що від юности своєї провадив, так і Господь знає, що зі своєї, а не з чужої праці хліб свій їв.
Яке мені до того діло; тільки що шкода отаких молодят, як ви; молоде, безвусе, блазня, тільки що з припічка злізло, а й воно туди-ж береться …
Бачиш, хто знає, чи не доведеться мені вирушити в далеку подорож.
М ожна сказати, що вона не впізнає дитини з тієї простої причини, що не знає її.
— Даремно, тому що Грант, він же Шрагін, уже давно сказав нам, що знає тебе.