Богдан не підіймає визову і лише моргає в бік лежачого товариша.
Теодозя моргнула носом так непримітне, як от, приміром, непримітно моргає той журавель, котрим витягають відра з колодязя.
Навшпиньки рушив до дверей, та все моргає мені через плече й пику викривляє.
«Сама» з дерев’яною фізіономією швидко моргає очима й плаче дрібними сльозами …
На купині зайчик сидить, моргає вусиками й миється своїми лапками, росою писочок вмиває.
Степ зустрічає низькими поклонами пашні вітер, а він проходить полями — теплий, ніжний, смикає за вуса горду пшеницю, моргає до вівса й довго, довго цілує кучеряві голови гречок — п' є меди степові.
Ця зірка щовечора заглядає до кабінету Прокопа Гордійовича, моргає йому на спочинок.
Інтеліґент не може стримати позіхання, моргає важкими віями.
Юхим, довгообразий, з великими чорними очима, гострим підборіддям, у студентському позеленілому картузі, моргає йому й хита головою, мовляв — нічого, не турбуйся.
А я думав, що ти з давньою знайомою (моргає на Анну) схочеш побалакати.