— Знаєте що, — зашавкотів він. — .Треба дізнатись, хто писав жалобу… Коли справді Порох — тоді нічого й казати… Ябедник писав! Хто повірить ябедникові?.
Ось і Брикун якраз виходить з похилої старої хати. Одяг, постать, хода, — достойність! не впізнати колишнього першого ябедника і склочника.
Ябедник дістав з широкого рукава товстий сувій і простяг Великому князеві.
Ябедник Костан чітко перекладав кожне слово свого володаря й кожну відповідь Лева Першого.
Ябедник і тлумач Русич прийшов із усім причандаллям: в одній руці ніс високе писалище на бронзових ніжках, у другій — згорнений трубочкою рівно вирізаний шмат вовчої сириці.