Розлилася в тім світлі, не пізнаєш, де кінчиться ягідка, де починається полумінь.
— Ма, а ти чого звешся Ідея Іванівна Ягідка, га?
Першому буде шовкова трава, Другому буде мій золот перстень, Третьому буду я сама молода, Сама молода, як та ягідка …
Збишко на це відповів: Не вчиню я цього, милостива пані, хіба за два або три роки, коли господь милосердний допоможе мені сповнити обітницю і коли ця ягідка достигне; а на ноги, хоч би й хотів, то не наступлю, бо вони в повітрі висять.
— Золота моя ягідка у зелені та сріблі, з квітами на поясі !
Незабаром Орися похорошіла, як ягідка; ходила, як зірочка; покачувалась, як квіточка.
Одного тільки не хвалив, що Мася рум’яна була, як ягідка.
Здається мені - з’явилася ягідка , — розмірковував вголос якийсь депутат-оптиміст.
Вона виконує прохання, але коли особливо заклопотана, промовляє таке: «Загадка, загадка, коло сраки ягідка.
Вмій-Знай наглядає за приладами, я спостерігаю, як наша «Ягідка» пливе в оточенні зірок.