А на ньому усміхнений кошлатий брюнет у сапфірових стрінґах і з величезною кількістю гелю на кучерявому волоссі.
За нашим столиком було четверо: літній агроном, який чекав машину з колгоспу, молодий чорнявий чоловік з блідим обличчям, дебелий брюнет, що відстав від харківського автобуса й ночував у Зеленім Гаю, і я.
Назустріч їй швидко йшов брюнет у голубому жилеті й малинових черевиках.
Це був низенький брюнет з широ кими плечима, міцно збудований, але з нахилом до глад шання.
Тільки ті, кажуть, більше руді бувають, а цей типовий брюнет.
Брюнет, красень, модно вдягається, буває в неї кожного дня, а то й двічі на день.
Тільки й того, що молодший вусань у чор них окулярах вже прибитий памороззю, а старший — смаглявий патріарх, справжній тобі брюнет.
— Невже ти хочеш заховати свої прекрасні білі ноги від очей своїх покірних слуг? (Гуд брюнет, але шкіра у нього надзвичайно біла .)