Втупившись поглядом собі під ноги, Пух обережно ступав по снігу, роблячи велике коло.
Пух відчув, що він мусить сказати щось підбадьорливе, корисне, але не міг придумати, що саме.
— І я одного якось бачив , — озвався Вінні-Пух, хоча сам собі подумав: «Цікаво, який же він є, отой Слонопотам ?»
— І пух знайшов, і пацю знайшов, і якесь іа знайшов.
Іней падав на віти, і сніг, м’який, як пух, сипався з дерева, огортав його сріблястою туманною хмаркою.
Я краще поріжу її на кусочки, аніж маю торкнутися нею твоєї молочно-білої й м’якенько ї, як пух, шкіри.
— Ти тремтів У ДУШІ , — сказав Пух , — і для такого Маленького Пацика, як ти, це навіть хоробріше, ніж зовсім не тремтіти.
Схопив мене здоровезними ручиськами, підняв угору, мов пух-перо, та й швиргонув у морську пучину.
— Дай-но я тобі допоможу , — люб’язно запропонував Пух.
Стрибнуло й собі в соковиту траву і почало хапати долоньками пух. їх покрило теплою круговертю, безліччю летючих пір' їн — насипалося їм того добра у волосся , — мати на очах його сивіла.