На острові Тельця, від якого його відокремлювала вузька протока, він побачив припнутий ялик.
Від моєї ваги ялик осяде в воду лиш на кілька дюймів.
Тримаючись однією рукою за шлюп-балку, Пітер другою розв’язав вірьовки на брезенті, що вкривав ялик.
Ялик прекрасно тримався на хвилях, а безпорадний «Норець» незграбно перевалювався то на один бік, то на другий.
Тим часом інші оточили ялик і, розглядаючи Френка, клянчили в нього гроші і навіть спробували викрасти в нього люльку, яку він вийняв з рота і поклав поруч.
Виринувши на поверхню і знов учепившись за ялик, я виліз на днище, щоб сісти верхи на кіль, але мене знову спіткала невдача, бо, втративши рівновагу, я так його нахилив, що він перекинувся ще раз і став нормально.
Пітер одчайдушно веслував, а коли порівнялися з краєм пірса, течія понесла і «Норця», і ялик навколо нього.
Дівчатка залишили його укладати закуплені продукти в ялик, а самі подалися за рештою вантажу.
Якщо я не наздожену ялик, мені доведеться або повернутися на острівець або піти на дно: я чудово розумів, що доплисти до берега для мене так само неможливо, як переплисти Атлантичний океан.
— Слухай, Майкле , — лагідно мовив він , — ми новини зробити так: при першій же нагоді я спущу ялик разом з тобою за борт катера з підвітряного боку.