Цілі рої жуків знялися в повітря, полетіли далеко, високо, кинулися в той ярочок, де спокійнісінько спали собі Ейнора та Китичка.
— Він хворий , — пояснив чоловік і запитав : — А чи не могла б ти продати кількох ярочок з твоєї отари?
Забувай, серце, потроху той ярочок і вишневий садочок, бо ми мусимо з головою пірнуть в цьому, зверху тільки мрійному та лиснючому Вавілоні, в цій біганині та тяганині людського міського життя.
Тим-то й пориває, й потягує твою поетичну душу той ярочок і той садочок.
— Ось лише піднімемося на той пагорб, перейдемо ярочок, а поки ти зійдеш нагору, я вже сполохаю птахів.
А ниточка спершу по дорозі вилася, а далі - на стежку, потім — у кущі, у ярочок, у балочку — і в ліс.