Якось глупої ночі Меринос і Роберт Крушина при везли напівпритомного виродка Яна Хаберека з Рембертова у підвал на вулицю Багно.
В кутку стояло старе іржаве ліжко, саме до нього Володимир і добирався.
Світ — це багно; постараємось триматися на високому місці.
Величезне іржаве яйце завбільшки з будинок загуркотіло, з-під нього знялися коричневі хмари куряви і диму.
Військові двоколки, тачанки, парки, запряжені четверма сильними кіньми, ріжуть багно, чіпляються за селянські вози, відривають їм люшні.
Постріл був, як і треба було чекати, невдалий, бо в той момент, коли я брав рушницю «на скидку», шургнув однією ногою в таке багно, що потім ледве-ледве з нього виліз.
Ноги мені буквально підкошувались, одного моменту мені навіть здалося, що як от-от знесилію і впаду в багно.
Хоч би хто й схотів утопиться, то не зможе цього зробить, хіба б зумисне уткнув голову в багно.
— Для кого іржаве залізо, а для музею — скарбі Хоч як Махно гримав на Яворницького, та нічого з того не вийшло, він таки не показав коштовної шаблі.