Утім, було очевидно, що на більші поступки ґраф Ярвіи — ськии не піде.
Крім того, не бракувало фонерів, що не билися між собою, і саме вони примушували Тома та інших іти вперед.
До батька не посмів іти, дак добрав ключа до батькової скрині, де гроші були, а батько саме тоді сусіль у хату.
Арха забула, що, аби потрапити сюди, чужинець мусив іти манівцями Лабіринту і подолати набагато більшу відстань, ніж вона.
Стояли хлопці на перехресті, намагаючись зібрати з ріжних недобитків, з окремих розпорошених людей пробоєву групу, щоб іти на прорив, але марно.
Ці маневри полягають у тому, що окупант, інколи «притиснутий до муру» (має зв’язані війною руки чи з інших причин ослаб), може йти на певні поступки поневоленому народові.
Перед тим як іти до Іси, він, незважаючи на неприязнь, яку відчував до Ярослава, вирішив порадитися з ним.
Лівобереж ‑ ною Україною, а отже, і значне посилення його влади, змусило Мо ‑ скву й Варшаву піти на деякі поступки українцям.
Йому було страшно іти туди, але вертатися назад через іржаву трубу хотілося ще менше.