Наче дощ Рясний, вона на землю тихо пада З небесних хмар; благословення в ній Подвійне, бо благословля вона Тих, хто дає і хто її приймає.
Українці, в родючу землю ваших традицій загли блюється коріння вашого майбутнього !
О, щоб вас, спершу ж треба його піймати, а з' їсти, мовляв, не штука.
Сів на підвіконня, здалека почувся тужливий крик журавлів, в саду падали на землю жовті листки дерев.
— узяв ложку, кілька разів зачерпнув каші (кожен раз з іншого боку миски), згодував Маріорі і лише потім дозволив їсти своїм — кожному власною ложкою.
Післязавтра директор кондфабрики («по три кілограми „Тузика“ на день можна їсти»).
Тепер уже не Володимир, стурбовані сини дивляться на отця-князя, тривога за Руську землю отця — це тривога і їх, а він розкривав перед ними душу й серце.
На ту землю, що віддана нам під господарство від Коша славного Війська Запорозького.
Потому кидали жеребка й гадали, чи колоти їм пташок і їсти, чи випускати на волю".