— Не маю ніякого уявлення , — розважливо відказав я , — але, видно, ще посидять, бо Вроніха допіру збирається чаклувати.
А для подорожі в майбутнє потрібне відьмацьке чаклунство, але я не вмію чаклувати.
Наприкінці оповіді казан пожирає ледь чи не всіх сусідів, а кілька вцілілих селян клянуться чаклунові, що не заважатимуть йому чаклувати.
Чорт забирай, якщо ви не припините чаклувати, я за себе не відповідаю.
Зробив другий екземпляр і почав над ними обома чаклувати.
В якій лишень країні вміли чаклувати, з усіх тих країн були тут люди, і їхній шепіт лунав у Кеоли в вухах.
Не могла вже чаклувати, але й позбутися чарів не могла.
— Ти знаєш, якби я умів чаклувати, я б так зробив, щоб люди ніколи не вмирали.
Віктор Іванович розвів багаття, почепив над вогнем казан, налив у нього води, вкинув куплену дорогою на базарі рибу і дівчатка заходилися «чаклувати» над стравою, раз по раз помішуючи юшку ломачкою та підсипаючи потроху всіляких приправ.
Нічого робить ! пов’язала сіду голову, перейшла жити у пустку, що на леваді, над болотом, та й стала чаклувати та людям капості робити.