Місяць нагадував намальовану на темному тлі золоту монету, на яку з кінчика пензля крапнула червона й синя акварель.
— Продав акварель з обеліском якомусь чоловікові з Пеорії , — проголосив він приголомшливу новину.
«Між Салачем і Салачовою домовлено: якщо вона отримує акварель, значить, його життю загрожує небезпека.
Вона раз у раз нюхала червоні троянди і обіцяла намалювати аквареллю квіти і подарувати мені акварель на згадку про цей день.
Серед Шевченкових малюнків часів заслання щораз особливо чимось привертає увагу акварель: «Пожежа в степу».
Ті люди примусили Салача послати Ліді сигнал (про котрий вони домовилися на випадок, якщо Салачу загрожуватиме смертельна небезпека) — акварель, на якій намальовано жегушицький ставок у замку.
Головне — покласти в альтанці оце" , — і показала дилетантську акварель, котра зображає, якщо не помиляюсь, один з куточків Жегушицького парку.
Домовились: у разі, коли його життю загрожуватиме небезпека, він пошле їй акварель, що зображує плакучу вербу на березі жегушицького ставка, а сам сховається на Грубій Скалі в готелі.
Але нам відомі дві його карти: Салач , — якщо та акварель, яку одержала Ліда, належить йому і пов’язана з пригодою , — і Тихий.
Тепер він показував акварель Моріса Лелуара * «Перешкода».