— У мистецьких колах таку шорстку фактуру називають «зуби», і художники воліють писати на поверхні із зубами, бо до неї краще пристає фарба.
Він тре їй соски, фарба з них злізає не так легко, вони тверднуть, у ванній не тепло …
Сліди від моїх олівців не замалювала фарба на ваших вікнах і дотепер.
Щодалі говорив Юхим, Андрійові густішала фарба на лиці і в очах виблискував огонь щораз твердішої рішучости й завзяття.
— Може б, і могорича не поставив, та вже пізно, братику-меблярику, так і виходить нова фарба.
— Ніка, це фарба для одягу, пральна рідина знаходиться у білій пляшці.
Довго ще тяглися за ним сині сліди, поки фарба не обтерлася трохи або не висхла.
Синя фарба на віконцях облупилася, шифер мохом поріс, дошки на порозі попрогнивали-попровалювалися.
Терпець їй урвався, коли шкіра на животі, в яку вже добряче просочилася блакитна фарба з блузки, почала припікати.
Там була фотографічна карточка П’янкова — Питкевича, гребінець, ножиці і склянка темної рідини, фарба для волосся.