В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягали розвідачі поспіль із робітниками та серед веселої балачки снідають, чим хто має.
Балачки були палкі й велися на сотні тем: кожному хотілося щось сказати.
Її балачки ставали щораз довшими, його настрій — щораз гіршим.
Його зовсім не тривожили чутки, а такі балачки, які вів пан лейтенант і поготів.
— Скоріше, Беккере, скоріше, нам ніколи розводити балачки.
Артамонов хотів було спитати, а хто ти такий, щоб я для тебе балачки розводив, але одразу ж подумав, що трубити півдня по радіо марно не будуть.
Як і в більшості близьких до літератури кіл, там радше теревенили, ніж розмовляли, і ті балачки були більше жваві, аніж дотепні.
По затиснених устах знати було, що до балачки нескорий.
Зазвичай, коли худоба лягала на відпочинок, діди збиралися до гурту — і тоді починалися такі балачки, що Грицикові аж подих перехоплювало.