Я так поводився, але якусь частину моєї душі поглинули жорстоке безголосся, байдужість, що завдавало мені невимовного болю.
Не вдалося Обминути їх тихенько , — шум порушив безголосся; Витязь на рабів накинувсь, борюкання почалося , — Він ударив їх лобами, помішав мозки й волосся.
Та попри жарти, обійми й поцілунки, в мені десь глибоко засіло те безголосся, через яке не відступав мій біль, я почувався чужим і самотнім у цій компанії.