— Блукати по всьому світі, і все побачити, і жити просто неба — хіба це не розкіш !
Блукати світом, вчиняючи більш чи менш дрібні крадіжки , — мене це також неабияк приваблювало.
Блукати степом, де навкруги свище буревій і при тьмяному світлі місяця, у клубах туману жене душі предків.
Дитям я вільним хочу бути, Жити знов в рідних горбх, На морських гойдатись хвилях, Блукати у густих лісбх.
Блукати в темряві з кутка в куток у чотирьох стінах, коли за тобою скрадається якась примара й щохвилини торкається то до щоки, то до плеча , — нестерпно.