— Щоб в світі живучи, ніколи не блудити, Підладжуйсь до людей, вертись і так і сяк, А іноді умій солодку річ зліпити.
Тоді моментом я прикладала долоню до порожнього черева — і йшла блудити вулицями, як божевільна, дослуховуючись, чи не подасть якийсь знак і моє черево.
Саме етимологічне значення слова свідчить, що може це було зле божество, що змушувало людину плутатися, блудити, близьке до Блуда.
Він уже відпочив, і дивлячись на останні відблиски призахідного сонця, зрозумів, що треба якось помітити шлях, щоб не блудити завтра.
Не та, що відійшла від світу, щоб більше не блудити в ньому, а та, на серці якої замок.
Коли я закінчив, він споважнів на виду і мовив: «Адсо, ти згрішив, це ясно, згрішив супроти заповіді, яка велить не блудити, і супроти твоїх обов’язків новіція.
Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
«Еге , — подумав він , — починаю блудити … Це негаразд.
Стерничий не радіє, коли судно перекинеться; лікар — коли ховають хворого, промовець — коли з вини захисника програє справу звинувачений; блудити, навпаки , — солодко.