На одній сіножаті й віл пасеться, і бузько жаби ловить.
Заклекотів запізнений бузько на сусідовій хаті.
Критикували [Дарка з Ориською] у ньому [Костику] все: і його розгойдану ходу, і його довгі, як у бузька, ноги, і його широкі, як лопати, долоні.
За сценарії засіли Майк Йогансен, О. Досвітній, Д. Бузько, К. Полонник.
«Антироман» «Голяндія» Дмитро Бузько пи сав як «полемічний репортаж», в якому визив
— Не можу, Синичко, зробити цього , — відповів Бузько, замислившись і ставши на одну ногу.
… Із-за морів Бузько весною вертає в край, де став і граб — несе пакета зі собою, якого шле до Рака Краб.
Бузько з не меншими підставами, ніж Йогансен, міг би говорити про картонних персонажів, щоправда в «Голяндії» й ландшафти теж трафаретні.
Святослава Всеволодича, внука Олегового, княжича київського, у битві взятого, відпустив, бо сестрінком йому був, ще ж і гради йому дав — Бузько і Межибож.
Були репресовані так само Дм. Бузько, Гео Коляда, П. Колесник та інші, які, хоч і не були «правовірними» «ліфівцями», але так або інакше були причетні до «Нової Генерації».
Це вже Трохим Бузько, але він не зразу, бо інтелігентним колись був — учився півтора року на агронома-рільника та й покинув, бо закохався в доярочку Соломійку, і вона сказала: «Або женися, або вчися !»