Одягом його було веретище волосяне на голому тілі - і задля смирення, і для умертвлення плоті, і приклад тим давав покаяння для людей грішних, і так смиренно молився за них до Бога.
І народ побачив, аж ось веретище на тілі його зо споду !
Маркелин одягнувся у волосяне веретище, попелом себе посипав і з жалем серця увійшов до отців на собор — як засуджений, перед ними став, визнав гріх свій ясно перед усіма і багато сліз проливав, плачучи й ридаючи і суду на себе просячи.
Вони ж явилися йому у видінні, спершу картали його за гординю, тоді звеліли відкласти коштовний одяг, й одягнутися у веретище, і взяти відра, і носити холодну воду для недужих та убогих братів, щоб напувати їх.
Щоб відомішим було всім його пророцтво, нагий через цілий град пішов, було-бо до нього слово Господнє, що говорило: «Іди скинь веретище з чересл своїх, і з сандалів своїх визуйся, і ходи босий і нагий».
Якби знав, то, живучи на землі, залишив би все житейське і відклав би вінець, і порфиру, і скіпетр, і всю суєтну славу короткочасного царства — взяв би веретище й убогість і пішов би за монашим життям".
Після цього вивів цар мученицю з темниці, звелів гострі цвяхи залізні вбивати їй у п’яти і покласти їй на плечі веретище, повне піску, і гнати до названого якогось місця, що лежало від града десь за п’ять поприщ.
І роздер Мордехай одежу свою, і зодягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав криком сильним та гірким !
— А навіщо йому вдягатися у веретище й посипати собі голову попелом?