Не легка, далебі, праця пасти таку навіжену скотину, тяжко цілий той божий день за нею волочитися.
Тіло продовжує волочитися, рясно поливаючи теплою кров’ю холодну землю, а голова з роззявленим ротом і витріщеними очима залишається між камінням.
Ми рішили, що їм мабуть набридло волочитися за нами без жадного успіху, бо інших причин ми не знали.
Я хочу жити, але не так, щоб лише по світу волочитися !
Але поки те буде, він мусить волочитися по світі, а як настане час, що його внук одружиться, тоді він прийде до нього й остане.
— Можна волочитися за дівчиною, коли з цього що-небудь вийде.
— Нема чого волочитися за мною і дивитися, які книжки я читаю !
Доки ж його отак волочитися? поки й голова посивіє? !
Він почав пиячити, грати, волочитися за іншими жінками.