До трапезної увійшло двоє: сам Володимир та Перунів верховний волхв, Вогнедар.
І волхв Чара сказав чужинцям: «Ук раїна (Русь) світлий розум має, і тому нікого на свою віру не навертає, і сама чужої віри не приймає.
Причому, як вважає Волхв Слак, «Арарат представляти як священну біблійну гору було б фальсифікацією.
Гадка та стала незабаром вимогою всіх, і волхв змушений був умовкнути.
Волхв учив його володіти не тільки зброєю, але й силою прани, сиріч духу.
Узявши людину чи скотину, волхв накладає йому мотуза на шию, вішає жертву на колоду, і чекає, поки вона задушиться, і каже, що це жертва богові".
Відомо вам, до Києва загощував волхв-єпископ Адалберт — по сланик головного волхва римського.
Волхв не приносив Велесу жертв на требищі - новгородці забули дорогу до дідинця.
Прийшов і Атанасій-волхв, гордий зі свого мудрування, несучи й показуючи цареві і всім, що там стояли, якийсь чарівний напій у різних посудинах.