Особистий ханський писар-юртджі низько схилив голову і почав воркотіти вкрадливим голосом, від якого хотілося позіхнути так, щоб аж щелепи затріщали:
— А ти вмієш вигинати спину, воркотіти та пускати іскри?
Навчися ж нести яйця або воркотіти та пускати іскри.
З часом стала Костиха воркотіти, відтак стала таки вигадувати на не вістку вголос та прозивати деколи помийницею.
Еллері замислено посидів трохи в машині, потім вийшов, перелив бензин із каністр у бак, знову сів у машину, запустив двигун і, залишивши його воркотіти, мов великого кота, рушив до будинку.