Синоніми до слова Воркувати

І дівчина показала рукою на порожній дім навпроти, де кам’яний птах розправляв свої крила, високий кущ золотушника грівся на літньому сонці, а голуб на вершку антени не переставав одноманітно воркувати.

Кохати б доленьку свою І воркувати мило, тихо , — Так ніт же !

Найкраще й найміцніше дерево в лісі, з найрівнішим стовбуром, найтовщими гілками і найгустішим листям, де ти хочеш звити собі гніздечко й воркувати, може, призначене вже на зруб і скоро впаде.

Я вже приготувала для нього заняття, бо зовсім не збиралася ніжно воркувати з ним у чотири ока.