Синоніми до слова Ворітця

Сторожа ледве подалася крізь бокові ворітця, бо не могла стримати напору людської хвилі.

Чавунні ворітця зірвані й лежать у траві, стіни, муровані зі світлої цегли, геть обвалились, але вниз ведуть сходи і звідти несе жахливим смородом.

Скажіть, вітри, або ви, зорі, чи вийде дівчина йому назустріч, чи одчине двері, прекрасні ворітця в країну вічного кохання !" (Крізь сльози й посміх).

— Так само, тримаючись за ворітця й шорстку прохолоду батоасиння, вона чи то запитала, чи покликала : — Сташе? !

Він з силою відпер якусь ржаву засуву , — вузькі, однокрилі ворітця в залізі з вагою подалися вперід.

Ці ворітця не зачинятимуться до самої осені, бо на них поплелося огудиння гарбузів, позав’язувало над землею в’язь, то не треба тривожити її.

Вона підважує ворітця, і в них прокидається чаїне кигикання.

Аліса подумала, що зроду-віку ще не бачила такого дивного крокетного майданчика — він був увесь у горбиках та рівчаках; замість куль тут котили живих їжаків; за молотки правили живі фламінго, а вояки, постававши навкарачки, вдавали ворітця.

Аж тут заскриплять ворітця або затріщить перелаз, і така, о, вже й коло тебе, вже й присмокталася, як опир, але який !

Об ворітця оперлася, аж лягла на ній грудьми, мов серед глухого ридання дівчина у чільці , — косонька розтріпалася …